Презентація досвіду роботи Хуторненко Л.Г.

«Неодмінною умовою життєдіяльності є забезпечення гармонії між фізичним, емоційним, моральним, соціальним та інтелектуальним розвитком».

Досягненню цієї мети багато в чому допомагає правильна організація музичного виховання дітей.

Розвиток музичних здібностей здійснюється в процесі удосконалення слуху та вміння узгоджувати свої рухи з музикою.

Великого поширення в багатьох країнах набула система музичного виховання, заснована німецьким композитором, педагогом Карлом Орфом. Він розробив систему максимально наближену до можливостей і інтересів звичайної дитини. Вона заснована на глибокому органічному зв’язку музики, рухів та мовлення. Мовні вправи за Орфом – це ритмічні декламації віршів або прози з різним ритмічним малюнком та в супроводі озвучених жестів і шумових музичних інструментів.

Мовні музично-ритмічні рухи змушують дитину переживати виражене в музиці. Радіючи музиці, відчуваючи красу своїх рухів, дитина емоційно збагачується, переживає особливе піднесення, життєрадісність.

Працюючи з дітьми, я намагаюсь у всіх видах музичної діяльності використовувати мовно – ритмічні вправи за системою К.Орфа.

Я вважаю це дуже важливим тому, що будь яке слово промовлене інтонаційно – ритмічно це першооснова музики, а на музику дитина відгукується рухом.

Для музичного виховання мовні вправи важливі тому, що музичний слух розвивається в тісному взаємозв’язку з мовленням. Виконуючи мовні вправи діти вчаться користуватися загальними для мови і музики засобами виразності. До них належать: темп, ритм, динаміка.

Всі ці засоби виразності доступні для вивчення і практичного використання в мовних вправах для дітей з самого раннього дитинства тому, що основою для мовних вправ є дитячий фольклор: потішки, лічилки, заклички, забавлянки тощо.

Головна роль під час виконання таких вправ належить «озвученим рухам», або «жестам», а також шумовим та ударним інструментам. Нескладні ритми, акценти я вчу відтворювати легкими рухами: плесканням, притупуванням, постукуванням. Завдяки цьому діти скоріше втілюються в процес музично – ритмічної діяльності.

Також, мовно – ритмічні вправи допомагають мені викликати у дітей емоційний відгук на музично – ритмічні рухи й на саму музику.

Така форма роботи дозволяє любій дитині не відчувати напруги та дискомфорту тому, що кожному ми обираємо доступний саме йому рух.

З часом дитина накопляє так званий «багаж» рухів й це допомагає мені на музичних заняттях. Наприклад, коли я ознайомлюю дітей з новим танцем, я пропоную їм послухати музику і самім придумати рухи, які відповідають характеру музики.

Дітям дуже подобається, що вони самі «придумали» рухи до танцю і наступного разу виявляють більшу активність і бажання фантазувати і творити.

Нижче я пропоную декілька мовно–ритмічних вправ, які я використовую в своєї роботі.

Мовно-ритмічні вправи з жестами

Ранок починається –

Сонце піднімається.

Пташки прокидаються,

Деревця гойдаються.

Море прокидається –

Хвилі підіймаються.

Рибки звеселяються,

Човники гойдаються.

(Діти використовують звичайні та шумові жести).

2.Ми співали – притомились,

Танцювати захотіли

Ось – так, ось – так! Танцювати я мастак!

Дітки плескати всі вміють,

Своїх ручок не жаліють

Ось – так, ось – так! Танцювати я мастак!

Дітки тупати всі вміють,

Своїх ніжок не жаліють

Ось – так, ось –так! Танцювати я мастак!

(Цю вправу можна використовувати як танок).

3.Сонечко сяє –

Сопілочка грає

Річка тече,

Човник несе.

Правим веслом загрібай,

Лівим веслом загрібай,

А тепер двома руками –

Поспішаємо до мами!

4.Барабани грають, бубни вибивають

Разом ми заграємо, дружно заспіваємо!

Ось на піаніно пальчики заграли

Разом ми заграємо, дружно заспіваємо!

Дудочка нам грає, «ду – ди» виграває

Разом ми заграємо, дружно заспіваємо!

«Формування творчих здібностей дітей за допомогою музично-ритмічних і танцювальних рухів»

Формування у дітей здатності до музично-рухової й танцювальної творчості є одним з програмових завдань музичного виховання у дошкільному навчальному закладі. І це недарма, адже в музично-рухливих іграх, хороводах, «вільних танках» діти мають змогу яскраво виявити творчу активність. Сюжетні музичні ігри сприяють розвитку уяви дітей, уміння створювати певні образи.

Окрім того, музично-ритмічна діяльність:

активізує в дітей розвиток пізнавальних процесів,довільної уваги, зорової, слухової та рухової пам’яті;
сприяє формуванню в дітей стрункої постави, хорошої координації,легкості й граціозності рухів.
дає змогу залучати дітей до національної народної творчості.

Ніщо так не розвиває розумові й фізичні здібності дітей , їхні почуття й творчу фантазію, як ігри з рухами, танцями, співами.

Тож на музичних заняттях я супроводжую музичним акомпанементом музично-ритмічні рухи й ігри, разом із дітьми інсценізуємо пісні та інструментальні твори, створюємо яскраві образи, аби викликати у дітей піднесений настрій.

Надалі це забезпечує зацікавленість дітей музично-ритмічною й танцювальною діяльністю, стає базою для успішного формування хореографічних навичок та здатності до танцювальної творчості.

При формуванні танцювальних навичок у дітей я використовую етапи:

1. ознайомлення з інваріантом танцювального руху,

2. розучування руху,закріплення сформованої навички та її вдосконалення.

3. удосконалення рухової навички завдяки творчому виконанню різних варіантів руху. На цьому етапі пропоную творчі танцювальні імпровізації, під час яких діти варіюють танцювальні рухи.

Також використовую такі :

1. самостійний та з моєю допомогою пошук з дітьми рухів відповідно до сюжету, образу музики;

2. самостійна танцювальна імпровізація – спочатку всіма дітьми і педагогом одночасно, потім окремо хлопчиками чи дівчатками, і зрештою, в сольному виконанні;

3 творча взаємодія педагога з усіма дітьми чи з окремою дитиною, підтримка дитячої ініціативи.

Значну користь для розвитку творчих здібностей дітей має організація на занятті «вільного танка» -

Перш ніж діти виконуватимуть «вільний танок», я маю:

заграти музичний твір;
звернути увагу дітей на різний характер частин твору;

3 нагадати, що відповідно до характеру музики мають змінюватися й танцювальні рухи.

Під час музично-пластичної імпровізації слід заохочувати дітей , а не вигадувати знайомий.

Послідовність дій під час імпровізації може бути такою:

імпровізують одночасно педагог і всі діти;
імпровізують хлопчики або дівчатка;
імпровізує одна дитина в колі.

Умови успішного розвитку творчої активності дітей:

Як показує мій досвід, на розвиток танцювальної творчості дітей впливають такі чинники:

1 збагачення вражень про різноманітні явища навколишнього середовища – рухи тварин, природні явища тощо;

2. накопичення на заняттях досвіду виконавчих навичок,

3 створення атмосфери емоційного піднесення під час виконання творчих завдань;

4 оволодіння виразними засобами хореографії – поза, жест, міміка.

Аби забезпечити максимальну ефективність зі свого боку, я планую використання на заняттях музично-ритмічних і танцювальних рухів, творчих завдань. І тоді кожна дитина матиме змогу:

- виявлятита розвивати творчі здібності;

- закріплювати вивчені та шукати нові музично-ритмічні рухи;

- використовувати добутий досвід у самостійній діяльності.

До змісту творчих завдань я включаю:

- розвиток виразних засобів танцю, уяви, ініціативи та самостійності передавання характерних явищ природи;

- імітування трудових процесів;

- вивчення українських національних традицій та обрядів.

Не треба забувати, що в музично-ритмічній діяльності дітей має , а тематика творчих завдань має бути захопливою і відповідати віковим та індивідуальним особливостям дошкільників. Використовувати ці завдання, вправи та ігри можна не лише на музичних заняттях, а й під час ігрової діяльності, на прогулянках.

Узагальнюючи вимоги до організації роботи з розвитку в дітей здатності до музично-ритмічної та танцювальної творчості, додам. Що важливим компонентом є взаємодія не лише з дітьми, а й їхніми батьками, а також самоосвіта.

Тому я проводжу роботу