Організація логопедичного супроводу в дитячому дошкільному навчальному закладі
Як відомо, мова – це найважливіший засіб спілкування. Дитина не народжується зі сформованим мовлення. Поступово, крок за кроком, вона вчиться правильно і чітко вимовляти звуки в словах, пов’язувати між собою слова, будувати речення, висловлювати свої думки.
Психологічною наукою встановлено, що синзетивним періодом для розвитку мовлення є дошкільний вік . Нормативні показники розвитку мовлення вказують, що до 5-6 років у дитини повністю формується звуковий cклад мови та інші мовні, мовленнєві і комунікативні системи. На жаль, іноді мовний розвиток відбувається із запізненням або має специфічні особливості розвитку і тоді ми говоримо про мовленнєву паталогію.
У вересні 2017 року, відповідно до плану логопеда, в дошкільних закладах міста проводилось логопедичне обстеження дітей старшого дошкільного віку. Всього було обстежено 211 дітей 5-6- річного віку, з них у 135 дошкільників (64 %) виявлені відхилення в мовленнєвому розвитку.
Мовленнєві розлади дуже часто входять до структури складного симптомокомплексу розладів нервової системи і відносяться до тих патологічних станів , що негативно впливають на розвиток дитини, певним чином позначаються на процесах її соціально-психологічної адаптації. Саме такі діти потребують спеціального корекційного навчання та виховання, логопедичного вивчення, систематичного спостереження та контролю за перебігом розвитку мовлення, своєчасного кваліфікованого логопедичного втручання.
Звісно, мовленнєві порушення помітні вже в дошкільному віці. Однак, нажаль, батьки не спішать звертатися за допомогою фахівця, бо вважають, що все минеться і дитина «вибалакається» сама. Але на це сподіватись не варто, оскільки в переважній більшості випадків недоліки звуковимови виступають структурним компонентом нервових захворювань, мінімальних мозкових дисфункцій, незрілості окремих психічних функцій, загальної соматичної ослабленості, педагогічної занедбаності.
Тут на допомогу батькам і приходить логопед, який працює в дитячому дошкільному закладі.
Логопед не тільки коригує недоліки мовлення, а відкриває дитині необмежені можливості спілкування, він провідник в світ людських взаємовідносин. Подолання мовленнєвих вад вселяє в дитину впевненість у власних силах, сприяє розвитку її пізнавальних здібностей – дитина становиться більш емоційною, допитливою, більш відкритою для контактів з іншими людьми, більш сприйнятною до нових знань.
Корекціно-розвивальна робота з попередження та подолання мовленнєвих вад у дітей – багатоаспектна, передбачає взаємодію фахівців: логопеда, психолога, лікаря, вихователя.
Тому дуже важливо якомога раніше розпочати корекційну роботу.
Навчити й навчитися правильно вимовляти звуки досить складно. Тут потрібні спільні зусилля і логопеда, і дитини.
Основна робота по виправленню та закріпленню звуків у мовленні дитини проводиться логопедом на спеціальних логопедичних заняттях. Але для більшої ефективності роботи над вихованням артикуляції та автоматизації звуків логопедичних занять замало і вкрай необхідне проведення поточної роботи щоденно після логопедичних занять, в процесі навчально-ігрової діяльності в дитячому садочку та вдома. Результативність логопедичної роботи багато в чому залежить від того, яку роль відіграють батьки в корекційному процесі . Якщо батьки серйозно та відповідально ставляться до проблем своєї дитини і беруть активну участь у процесі подолання існуючих недоліків, то і результат не буде довго чекати.
Батькам необхідно знати про те, що занняття з дитиною рекоменду.ться проводити систематично, щодня, щоб відпрацьовувані на логопедичних заняттях навички правильної звуковимови закріплювались і ставали стійкими.
Поради батькам, які мають у сім’ї дитину з порушеннями мовлення:
Не порівнюйте її з іншими дітьми, які добре розмовляють, читають, пишуть.
Завжди розмовляйте з дитиною чіткою правильною мовою.
Підтримуйте тісний зв’язок з логопедом, психологом, вихователем чи вчителем.
Не повторюйте за дитиною неправильну вимову звуків.
Постійно стежте за правильністю мовлення дітей.
Використовуйте кожну вільну хвилину для розмови з дитиною.
Пам’ятайте, що головними та провідними співрозмовниками в родині є мати, батько, дідусь чи бабуся.
Пам’ятайте, що ваше мовлення є взірцем для наслідування, тому воно мусить бути завжди правильним.
Частіше спонукайте дитину розповідати про побачене на прогулянці, у парку, на вулиці, дорогою в дитячий садок. Так швидше розвивається її зв’язне мовлення.
Постійно поповнюйте словник дитини новими словами.
Уточнюйте значення слів, збагачуйте дитячу мову прислів’ями, приказками, загадками, образними народними виразами.
Мотивуйте дитину на розмови, хваліть кожний прояв бажання розмовляти.
Якомога більше залучайте дітей до ігор, розповідайте казки, розучуйте пісні, загадки, скоромовки, вірші.
Уважно ставтесь до запитань вашої дитини. Ваша відповідь повинна бути чіткою, доступною, зрозумілою малюкові. Спонукайте дитину до запитань.
Пам’ятайте: мовлення – це основа людського розуму, завдяки якому ваша дитина стане впевненою, розумною та успішною!
Своєчасно і правильно розпочата корекційна робота – важлива умова успішного подолання мовленнєвих вад вашої дитини!
Позитивні зміни залежать тільки від вас, ваших зусиль, терпіння та бажання!
Звертайтесь за консультацією до логопеда закладу і Ви зможете отримати поради щодо допомоги своїм дітям в нелегкій справі виправлення недоліків мовлення.
Активно допомагайте своїм дітям долати труднощі!